Швидше за все, Вам або Вашим близьким і знайомим людям доводилося стикатися з болем у п’яті, коли на неї майже неможливо наступити, особливо вранці чи ввечері. Найчастіше такий біль у п’яті асоціюється саме з шпорою п’яти. Але насправді, найчастіше – вся справа у плантарній фасції, і для того, щоб підтвердити це – зовсім не обов’язково виконувати рентгенівські знімки, більш інформативним є УЗД.

Що таке плантарна фасція?

Це щільний і еластичний тяж (сполучнотканинна пластина), який кріпиться до п’яткового пагорба, потім, проходячи через всю стопу, кріпиться до головок плеснових кісток.

Ця фасція відповідає за підтримку поздовжнього склепіння стопи.

Після травм, ходьби у взутті з жорсткою підошвою або просто тривалої ходьби – плантарна фасція може запалюватися в місці прикріплення до бугру. Запалення веде до збільшення розмірів цієї фасції, а так як простір навколо неї дуже обмежений, вона здавлюється і ще більше посилюється больовий синдром.

Найзручнішим, інформативним і дешевим методом визначення потовщення плантарної фасції є ультразвукова діагностика, тому що УЗД, на відміну від рентгенівського знімка, що показує лише кісткову тканину, покаже м’які тканини.

Приклад УЗД обох п’ят. На лівій половині – здорова стопа, на правій половині – стопа з плантарним фасціїтом.

Приклад того, як бачить (розшифровує) УЗД лікар ортопед-травматолог на прийомі.

Якщо ви відчуваєте біль у області п’яти, у нас в клініці ви можете отримати комплексну консультацію ортопеда-травматолога з УЗД області п’яти.

Логачов Володимир Ігорович, лікар ортопед-травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

The post Діагностика шпори п’яти first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

Коли рідина в колінному суглобі утворюється в надмірній кількості, це призводить до підвищення тиску в ньому. Тому що підколінна сумка пов’язана з порожниною колінного суглоба, вона є своєрідним місцем для скидання тиску і рідини з порожнини суглоба в порожнину підколінної сумки. Збільшена сумка називається кістою Бейкера.

Виникнення кісти Бейкера може призвести до болю, почуття скутості чи неможливості повністю зігнути колінний суглоб.

Якщо розміри кісти Бейкера занадто великі – вона може здавлювати судинно-нервовий пучок у підколінній ямці і цим викликати порушення кровопостачання та іннервації гомілки та стопи.

Види кіст

Кісти можуть бути гострими або хронічними і найчастіше виникають на тлі додаткової внутрішньосуглобової патології. Так, гострі кісти можуть виникати невдовзі після травми коліна та ураження внутрішньосуглобових структур (меніски, зв’язки), а хронічні можуть виникати внаслідок артрозу колінного суглоба (коли організм намагається сильніше змастити стертий хрящ і збільшує вироблення внутрішньосуглобової рідини).

Діагностика кісти Бейкера відбувається шляхом візуального огляду підколінної області, пальпації, а також додаткових методів візуалізації, таких як МРТ (приклад на фото) та УЗД.

Що робити, якщо у вас виявили кісту Бейкера?

На початкових стадіях кісту Бейкера можна лікувати консервативно: це препарати, процедури, комплекси спеціальних вправ, спрямовані на модифікацію проявів артрозу або уражень внутрішньосуглобових структур.

Якщо є пошкодження внутрішньосуглобових структур (меніски, зв’язки) – виконується артроскопія колінного суглоба з усуненням першопричини та дренажем кісти Бейкера.

За наявності кісти Бейкера без супутніх внутрішньосуглобових уражень, але з наявністю симптоматики у вигляді вираженого болю в підколінній ділянці або з ознаками здавлення судинно-нервового пучка, виконується її пункція під УЗД контролем з можливим подальшим введенням у порожнину кісти бетаметазону.

Виконати цю процедуру можна у нас у клініці після консультації ортопеда-травматолога.

Пункція кісти Бейкера під УЗД контролем

У нижній частині фото: ліворуч – вид тканин без наявності надмірної рідини у підколінній сумці, праворуч – кіста Бейкера. У верхній частині фотографії видно зменшення порожнини кісти Бейкера після пункції.

Пункція кісти Бейкера під УЗД контролем є безпечною та швидкою процедурою. УЗД контроль дає можливість в онлайн режимі бачити положення голки та процес пункції, а також забезпечує впевненість у введенні бетаметазону безпосередньо в порожнину кісти.

Після виконання пункції виконується еластичне бинтування гомілки та колінного суглоба на 1 тиждень. Після процедури пацієнт може одразу вставати на обидві ноги та ходити без додаткової опори.

Логачов Володимир Ігорович, лікар ортопед-травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

The post Кіста Бейкера first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

Під час вагітності та пологів жіночий організм відчуває підвищені, та часом надмірні навантаження. Для того, щоб він зміг це витримати, в ньому відбуваються особливі фізіологічні зміни. Однією з таких змін є вироблення гормону «Релаксин». Цей гормон сприяє розм’якшенню лонного симфізу і збільшенню рухливості клубових і сідничних кісток для проходження плоду по родових шляхах під час пологів.

Але іноді може виникати надмірна розбіжність кісток лонного зчленування – це називається «дисфункція лонного зчленування» або «лобковий сімфіз». Сімфіз супроводжується болями в тазової області, які обмежують фізичну і повсякденну активність. Надмірне збільшення відстані між кістками лонного симфізу є показанням для розродження шляхом кесаревого розтину для запобігання повного розриву під час пологів.

УЗД – це точний та безпечний метод діагностики симфізу під час вагітності

УЗД лонного зчленування показано при появі таких симптомів:

• біль в лобку при русі або зміні положення тіла
• біль та клацання при натисканні на лобкову зону
• набряклість лобкової зони
• з’явилася «качина хода»
• біль від лобка віддає пах, ногу, промежину, крижі (в першу чергу слід обов’язково звернутися до акушера-гінеколога)
• після пологів при травмі лобкового симфізу біль посилю­
  ється через 8—12 годин. 

УЗД лонного зчленування також показано при:

• виношуванні великого плоду (понад 4 кг)
• вузькому тазі
• багатоплідній вагітності
• наявності кіфосколіозу або деформації тазостегнових суглобів
• наявності факторів ризику розриву лобкового симфізу (травма тазу, розрив зчленування під час попередніх пологів, вроджена патологія тазу)

Важливо! Якщо у вагітної є фактори ризику розриву лобкового симфізу (зазначені вище), ультразвукове дослідження проводиться в динаміці вагітності та за 7-10 днів до передбачуваної дати пологів.

Остаточне рішення з приводу вибору методу розродження залишається за акушером-гінекологом.

УЗД лонного зчленування також потрібно:

• після ДТП
• після падіння з висоти
• спортсменам після травм та значних навантажень на тренуваннях.

Логачов Володимир Ігорович, лікар ортопед-травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

The post УЗД лобкового симфізу при вагітності та підготовці до пологів first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

І виникає питання, а як же подивитися, що відбувається там, де болить?

Переваги УЗД суглобів

УЗД – незамінний інструмент в ций ситуації. Незважаючи на те, що існує безліч способів візуалізації (Рентгенографія, КТ, МРТ), УЗД має ряд переваг:

• є найбільш доступним
• безболісне дослідження
• немає протипоказань
• відсутнє іонізуюче випромінювання (можна навіть вагітним)
• можна виявити наявність внутрішньосуглобової рідини, чого не можна зробити при рентгені
• підходить для дослідження навколосуглобних м’яких тканин
• можна виконувати без попередньої підготовки

За допомогою УЗД можна досліджувати плечові, ліктьові, променезап’ясткові суглоби, суглоби кисті, а також тазостегновий, колінний, гомілковостопний суглоби і суглоби стопи.

Що можна побачити при УЗД суглобів:

• наявіність, кількість та характер синовіальної рідини
• структуру оточуючих суглоб тканин (капсула, зв’язки, м’які тканини)
• структуру хряща, його товщину
• ознаки артрозу суглоба (звуження суглобної щілини, остеофіти та інш.)
• ознаки запалення, синовіту
• суглобові бурсити та наявність заспалення в них
• ознаки запалення сухожилків та зв’язок (тендиніт, лігаментит)

В Межнародній Інноваційній Клініці проводятся наступні види УЗД суглобів:

• УЗД плечового суглоба
• УЗД ліктьового суглоба
• УЗД променево-зап’ясткового суглоба
• УЗД тазостегнового суглоба (для визначення синовіїту та виконання внутрисуглобних ін’єкцій)
• УЗД тазостегнового суглоба дітям (проводить дитячий ортопед)
• УЗД колінного суглоба
• УЗД гомілковостопного суглоба
• УЗД лонного зчленування

Так само у нас можливо виконати внутрішньосуглобове введення під контролем УЗД в тазостегнові, плечові, ліктьові, колінні та гомілковостопні суглоби препаратів гіалуронової кислоти та PRP.

Логачов Володимир Ігорович, лікар ортопед-травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

The post УЗД суглобів first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

Розрив зв’язок – одне з найбільш серйозних ушкоджень колінного суглоба. А в даному випадку, окрім разрива передньої хрестоподібної зв’язки були також пошкоджені меніски обох колін (хрящі які забезпечують колінного суглобу додаткову амортизацію).

Операція в цьому випадку була необхідна так як без цієї зв’язки коліна нестабільне, а це обмежує як побутову так і спортивну активність. Крім цього, відбувається поступове стирання хрящів в суглобі, що в свою чергу провокує розвиток артрозу і може привести до необхідності ендопротезування суглоба.

Операція проводилася ендоскопічно і тривала всього 1,5 години. Після операції необхідний стан спокою, тому наш пацієнт залишився в клініці на ніч під наглядом лікаря. На наступний день після перев’язки пацієнт вирушив додому.

Якщо у вас є хоча б один з цих симптомів:

• деформоване коліно
• неможливо стати на пошкоджену ногу
• пухлина, яка не сходить кілька днів
• важко випрямити ногу повністю
• сильний біль при натисканні на пошкоджену ділянку

не затягуєте і відразу звертайтеся до лікаря. І ні в якому разі не ставайте на лижі, поки не пройдете обстеження і не вилікуєте суглоб.

Не займайтеся самолікуванням. Травма колінного суглоба – це не звичайний синець, який пройде після втирання мазі, процес лікування досить тривалий та недешевий. Звертайтеся до кваліфікованого травматолога, щоб ваш відпочинок не мав непоправних наслідків. Бережіть себе!

Титарчук Ростислав Вадимович, ортопед – травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

The post Розрив хрестоподібних зв’язок колінного суглоба first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

Але що ж насправді відбувається, коли ми підвертаємо ногу?

Почнемо з анатомії. Гомілковостопний суглоб фіксується за допомогою групи зв’язок:

Зовні (латерально) зв’язки починаються від зовнішньої щиколотки, до них відносяться:

• передня таранно-малогомілкова зв’язка – кріпиться до шийки таранної кістки
• задня таранно-малогомілкова зв’язка – до заднього відростка таранної кістки
• п’ятково-малоберцова зв’язка – спускається донизу, закінчуючись на зовнішній поверхні п’яткової кістки.

На внутрішній (медіальній) стороні гомілковостопного суглоба розташована дельтовидная зв’язка, яка починається на медіальної кісточки і ділиться на чотири частини:

• великогомілково-човноподібна частина – прикріплюється до човноподібної кістки стопи
• великогомілково-п’яткова – кріпиться до п’яткової кістки
• передня і задня великогомілково-таранні частини, що прикріплюються до таранної кістки.

Механізми пошкодження зв’язок гомілковостопного суглоба

Тепер, коли ми розібралися, як же фіксується наш гомілковостопний суглоб, давайте розглянемо, які ж є механізми пошкодження зв’язок гомілковостопного суглоба. А таких механізмів є два: інверсійний (коли стопа підвертається всередину) та еверсійний (коли стопа підвертається назовні).

При інверсійному механізмі – пошкоджуються зв’язки латеральної щиколотки.

При еверсійному механизмі – пошкоджуються зв’язки внутрішньої кісточки.

 Ось так нога виглядає в житті: гематома, сильний набряк.

Наслідки травми, такі як біль, набряк, гематома, порушення функції, залежать від ступеня пошкодження зв’язок, чим більше ступінь – тим більше виражені клінічні прояви.

Ступені пошкодження зв’язок

На даному етапі статті виникає закономірне питання: а як же потрібно правильно лікувати пошкодження зв’язок гомілковостопного суглоба?

По-перше: індивідуальний підхід до кожного пацієнта, тому що необхідно оцінити ступінь пошкодження зв’язок, вираженість набряку і больового синдрому, можливо навіть провести додаткові дослідження.

По-друге: лікування необхідно призначати виходячи з даних, отриманих в пункті «по-перше».

Лікування може включати в себе:

• холод
• кінезіотейпування
• ортезування м’яким або жорстким ортезом
• призначення протизапальних препаратів
• застосування місцевих препаратів

Для більш детальної консультації, ви завжди можете звернутися до нашої клініку. У нас працюють лікарі-професіонали, які поставлять правильний діагноз і призначать лікування до повного одужання.

Логачов Володимир Ігорович, лікар ортопед-травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

The post Пошкодження зв’язок гомілковостопного суглоба first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

У цій статті ви зможете дізнатися про суть методу кінезіотейпування, для чого він застосовується, а також відповіді на багато інших питань.

Що таке кінезіотейпування

Кінезіотейпування (від лат. Kinesio – рух і англ. Tape – стрічка) – це революційний метод, розроблений японським доктором Кензо Касі в 1973 році після 6 років клінічних випробувань. Доктор Касі хотів запропонувати своїм пацієнтам «рецепт», який би залишався ефективним між візитами до лікаря і таким рецептом стали кінезіологічні тейпи.

Цікавий факт: методика “кінезіотейпування” була не сильно поширена до Олімпіади 2008 року, в цей рік фірма Кензо Касі Kinesio відправила понад 50 000 безкоштовних рулонів цього матеріалу командам 58 країн-учасниць Олімпіади. Однією з тих, до кого потрапили тейпи Касі була американська волейболістка Керрі Уолш, яка на момент змагань не до кінця відновився після травми, вона скористалася кінезіотейпамі і виграла золото.

Цим прикладом надихнулися тисячі фахівців в області спортивної медицини і почали застосовувати тейпи своїм пацієнтам. Так тейпи і стали популярні в усьому світі.

Так чим же є кінезіотейпи?

Кінезіотейпи – це бавовняні стрічки з нанесеним на одну сторону гіпоалергенним акриловим клеєм, який активується нагріванням (розтиранням). Стрічка розтягується вздовж і не розтягується поперек, що має значення для техніки застосування. За товщиною та еластичністю тейп максимально наближений до шкіри людини. Це дозволяє йому розтягуватися і не травмувати шкіру.

Важливо! Кінезіотейпи не містять лікарських речовин. 

Як саме тейпи впливають на тіло

• Покращують кровообіг і рух лімфи (допомагають боротися з набряками та гематомами) шляхом впливу на мікроциркуляторне русло.
• Купірують (знімають, зменшують) біль, за рахунок зняття напруги з травмованого місця, прийняття на себе частини біомеханічної навантаження, відволікаючого ефекту.
• Покращують функції м’язів (розслаблюють або тонізують їх) в залежності від техніки накладення.
• Підтримують суглоби (можуть бути як і еластичним гіпсом при травмах легкого і середнього ступеня тяжкості, так і полегшувати руху в суглобах).

Коли застосовується метод кінезіотейпування в нашій клініці?

• фіксація суглоба при травмах опорно-рухового апарату
• м’язові болі, гіпертонус м’язів, м’язова слабкість
• розробка суглобів кінцівок після операцій або травм
• поліпшення результатів спортивних тренувань
• зняття спазму після фізичних навантажень або тренувань
• для більш швидкого зняття набряку (лімфодренажна методика)
• для більш швидкого розсмоктування підшкірних гематом
• для корекції постави (сутулість, сколіоз).

Переваги кінезіотейпування

• Підходить в будь-який період захворювання або травми
• Швидкий ефект протягом 15 хвилин
• Забезпечує максимальний обсяг руху
• Працює між візитами до лікаря
• Можна носити 3-5 днів з добре переноситься шкірою

Підготовка до тейпування

Якщо на області шкіри для тейпування є виражений волосяний покрив, то його необхідно або поголити (важливо, щоб не залишилося саден після гоління) або підстригти тримерами до довжини в 1-2 мм максимум, так як наявність довгого волосся зменшує адгезію клею і створює багато неприємних відчуттів. Шкіра повинна бути чистою.

Протипоказання для тейпування

• Відкриті рани і трофічні виразки
• Екзема
• Алергія на акрил
• Ксеродерма (пергаментна шкіра)
• Перший триместр вагітності
• Декомпенсований цукровий діабет, ниркова або серцева патологія
• Не використовується над областю злоякісного процесу
• Індивідуальна непереносимість
• Судинний тромбоз

Найбільш часті питання пов’язані з використанням тейпів

Чи можна купатися з кінезіотейпамі?

Купатися з кінезіотейпамі можна, тому що на тейп нанесено спеціальний медичний клей, який активується при контакті зі шкірою і після розігрівання, і не втрачає адгезивних властивостей при контакті з водою, що дозволяє зберегти кінезіотейпи тривалий час.

Як швидко відчувається ефект після кінезіотейпування?

При накладенні кінезіотейпов ефект відчувається протягом 15 хвилин і зберігається протягом усього часу носіння кінезіотейпа.

Як довго можна / потрібно носити кінезіотейпи?

Кінезіотейпи носяться 3-5 днів. Найчастіше між сеансами тейпірованіе необхідний 1 день перерви, виняток становить тейпірованіе для «шинирования» суглоба, тоді перерви відсутні.

Чи може бути алергія на кінезіотейпи?

У невеликого числа людей може бути реакція на акрил, який входить до складу клею. Так само можлива підвищена чутливість шкіри – в такому випадку носіння тейпа може принести дискомфорт. При несвоєчасному зняття тейпа – можливо роздратування шкірних покривів.

Як багато ділянок тіла можна тейпіровать за раз?

До 3-5 ділянок.

Що буде із засмагою шкіри після кінезіотейпірованія?

На момент носіння тейпа шкіра під ним не буде зіграти. Після зняття тейпа клей повністю змивається з шкіри через 3-5 днів, тому якщо в ці дні ви плануєте зіграти або похід в солярій – на шкірі можуть залишитися хвилеподібні смуги з меншим засмагою (це лінії нанесення клею на тейп).

Потрібно / чи можна поєднувати кінезіотейпування з іншими методами лікування?

Кінезіотейпування є важливим доповненням до комплексу методів лікування (медикаментозного та фізіотерапевтичного).

Як знімати кінезіотейпи?

Під час зняття тейп повинен бути сухим від води, так само не потрібно просякувати його спиртом – через це клей залишиться на шкірі і його буде складно відмити. Для полегшення зняття тейпа можна використовувати масло для тіла (наприклад, дитяче). Зачекайте кілька хвилин, щоб воно добре вбралося в стрічку. Перед тим, як зняти тейпи, злегка прогрійте їх за допомогою фену, або просто потерши руками. Почніть з верхньої частини стрічки, акуратно відокремивши її від шкіри, потім повільно і акуратно відокремлюйте тейпи злегка під кутом від шкіри, у напрямку росту волосся. При знятті трохи тисніть саме на саму шкіру, яка знаходиться під ще не знятим тейпом – так процес зняття пройде легше. Щоб не травмувати шкіру, не допускайте сильного натягу і різких рухів. Навіть при виконанні всіх умов іноді шкіра в області під знятим тейпом може почервоніти. Не хвилюйтеся – це нормальна реакція на фізичний вплив. При знятті – шкірні покриви стимулюються, як під впливом масажу, і приплив крові може викликати невелике почервоніння. Для запобігання подальшого подразнення можна обробити цю ділянку живильним кремом або бальзамом.

З якими методами фізіотерапії можна поєднувати кінезіотейпування?

Кріотерапія, гідротерапія, мануальна терапія, електростимуляція, магнітотерапія, плазмотерапія (PRP).

З якими методами фізіотерапії НЕ можна поєднувати кінезіотейпування?

Ультразвук (фонофорез), електрофорез, масаж (якщо область масажу і місця накладення тейпа перетинаються), дорсонваль, парафінові і грязьові аплікації.

Логачов Володимир Ігорович, лікар ортопед-травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

The post Кінезіотейпування first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

Артроз колінного суглоба ще називають артрозом зношування. З віком природна амортизація між хрящем і суглобами поступово зношується. Коли це відбувається, кістки суглобів сильно труться одна об одну, що призводить до втрати амортизуючої здатності хряща. Це викликає біль, скутість, шпори кістки і впливає на здатність рухатися.

При остеоартрозі найчастіше уражаються тазостегнові (коксартроз) і колінні (гонартроз) суглоби, міжфалангові суглоби кистей, хоча від цієї хвороби не застрахований жоден суглоб.

Є багато методів лікування і фізіотерапії, доступних для лікування цього стану і зниження болю в коліні.

Фізична терапія включає в себе зміни способу життя, лікувальну гімнастику для суглобів, йогу, пілатес.

Застосування фізіотерапевтичних методів призводить до зменшення болю. Для цього використовується ультрафіолет, ударно-хвильова терапія, електрофорез і фонофорез, введення лікарських засобів безпосередньо в суглоби, електричні струми, змінні магнітні поля.

Прийом протизапальних і знеболюючих препаратів, харчових добавок, також можуть допомогти полегшити біль.

Ін’єкції тромбоцитарной плазми (PRP) або як її ще називають плазмотерапія в останні роки все частіше використовуються для лікування остеоартрозу колінного суглоба. Багата тромбоцитами плазма (PRP) зменшує біль і покращує функціонування колінного суглоба, сприяє відновленню кісткової і хрящової тканини.

Переваги PRP

• немає алергії, так як використовуються власна кров пацієнта;
• немає можливості для передачі інфекції з кров’ю, так як, знову ж таки, використовується власна (гомологичная) кров;
• немає побічних ефектів і системного дії – впливу на печінку, нирки та інші органи, як це буває у ліків;
• мінімальна кількість можливих ускладнень.

Дізнатися більше про унікальне лікування захворювань і травм опорно-рухового апарату PRP клітинами

Існує кілька варіантів комплексного лікування остеоартриту колінного суглоба і чим раніше Ви звернетеся до фахівців тим швидше позбавитеся від постійного болю і повернете рухливість своїм суглобам.

Якщо у вас є проблема або питання, ви завжди можете проконсультуватися з нашими фахівцями і отримати відповіді на свої запитання!

Комарницький Василь Миколайович, ортопед-травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

Дізнатися більше про артроскопію

Дізнатися більше про унікальне лікування захворювань і травм опорно-рухового апарату PRP клітинами

The post Плазмоліфтінг суглобів. Лікування болю при остеоартрозі first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

Остеоартроз (остеоартрит) – це хронічне незапальне захворювання суглобів (суглобових хрящів). Остеоартроз може вражати будь-який суглоб тіла. Як правило, суглоби рук, колін (гонартроз), стегон (коксартроз) і хребта уражаються найсильніше. Цей дегенеративний стан виникає коли зношується хрящ, який знижує рівень тертя в суглобах і захищає їх від стирання. Це змушує кістки стикатися один з одним під час руху суглоба.

Чарівної таблетки, яка вилікує Ваші суглоби не існує, але за допомогою ліків і зміни способу життя можна поліпшити функцію суглобів і полегшити біль, а також сповільнити прогресування хвороби.

Симптоми остеоартрозу

Одним з ключових чинників, що впливають на ефективність лікування, є рання діагностика захворювання. Ось кілька симптомів, на які Вам слід звернути увагу:

Біль: незрозумілий біль у суглобах, який не викликаний будь-якої травмою, може бути ознакою остеоартрозу. Цей біль зазвичай посилюється при русі.

Погана рухливість суглоба: рухи після тривалого періоду спокою або після пробудження вранці можуть бути скутими. Ви не можете повністю згинати й розгинати суглоб. Це зазвичай проходить протягом 30 хвилин.

Кісткові шпори: кісткові шпори – це додаткові відростки кісток, які нагадують тверді грудочки. Вони зазвичай формуються навколо уражених суглобів.

Іноді симптоми остеоартрозу можуть бути схожі на інфекцію суглобів, подагру або ревматоїдний артрит. Остеоартроз може бути діагностований тільки ортопедом. Зазвичай проводяться такі тести як магнітно-резонансна томографія (МРТ) або рентген. Ці тести підтверджують втрату хряща і наявности кісткових шпор, оточуючих пошкоджені суглоби. Іноді проводяться лабораторні аналізи, такі як аналіз крові і аналіз суглобової рідини, щоб проаналізувати стан суглобів.

Що викликає остеоартртроз?

Вкрай важливо звертати увагу на фактори які сприяють розвитку захворювання:

Вік: ця хвороба зазвичай вражає людей похилого віку. Майже половина людей старше 50 років відчувають біль в суглобах. Однією з найбільш поширених причин болю є остеоартроз.

Стать: жінки більш схильні до ризику розвитку остеоартрозу, ніж чоловіки.

Ожиріння: надлишкова маса тіла впливає не тільки на ваш зовнішній вигляд, але також надає додаткове навантаження на суглоби, особливо стегна і коліна. Крім того, білки, що виробляються жировими тканинами, також можуть викликати хронічне запалення суглобів, що призводить до остеоартрозу.

Травми суглобів і деформація кісток: травми, що виникають під час занять спортом або в результаті нещасного випадку можуть збільшити ваші шанси на розвиток остеоартрозу. Травма, яка сталася кілька років тому, може сприяти розвитку остеоартрозу в наступні роки. Люди, що народилися з дефектом хряща або кістки, також схильні до вищого ризику.

Професія: робота або завдання, які створюють стрес для конкретного суглоба, можуть збільшити ризик пошкодження хряща в цьому суглобі. Регулярно повторювані навантаження в кінцевому підсумку можуть привести до остеоартрозу.

Генетика: якщо у одного або обох батьків остеоартроз дитина також схильна до розвитку остеоартрозу.

Остеоартроз не можна вилікувати, однак ви можете керувати симптомами і знижувати фактори ризику.

Фізичні вправи: Регулярні фізичні вправи, такі як лікувальна гімнастика для суглобів, пілатес, йога, можуть допомогти уповільнити остеоартроз

Здорова вага: Надмірна вага є одним з основних факторів ризику остеоартрозу, оскільки вона створює додаткове навантаження на суглоби, що може прискорити руйнування суглобного хряща. Люди з надмірною вагою і ожирінням схильні до високого ризику розвитку остеоартрозу.

Відпочинок: Фізичні вправи можуть допомогти людям розвинути здорові суглоби і м’язи, але надмірне використання суглобів може збільшити ризик розвитку остеоартрозу. Ключ баланс. Якщо ваші суглоби опухлі або хворобливі, дайте їм відпочити. Намагайтеся не використовувати опухлі суглоби протягом як мінімум 12-24 годин.

Контроль рівня цукру в крові: Діабет може бути вирішальним фактором ризику розвитку остеоартрозу. Високий рівень глюкози може прискорити утворення молекул, які роблять хрящ жорстким, а діабет також може викликати запалення, яке може прискорити втрату хряща. Контроль діабету і регулювання рівня глюкози можуть допомогти запобігти хворобі.

Хоча немає ніякого лікування від остеоартрозу, є багато способів запобігти йому і керувати його симптомами. Підтримання здорового способу життя за допомогою фізичних вправ з низьким рівнем впливу, адекватний відпочинок і достатня кількість сну, а також підтримка здорової дієти і ваги – це прості засоби зменшення симптомів остеоартрозу та керування ними, щоб ви могли жити здоровим і повноцінним життям.

Комарницький Василь Миколайович, ортопед-травматолог Міжнародної Інноваційної Клініки

Дізнатися більше про артроскопію

Дізнатися більше про унікальне лікування захворювань і травм опорно-рухового апарату PRP клітинами

The post Хронічні болі в суглобах. Основні ознаки остеоартрозу. first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..

Причинами появи кісти можуть бути:

• розрив меніска
• травми колінного суглоба
• пошкодження хрящів колінного суглоба
• остеоартроз
• остеоартрит
• ревматоїдний артрит
• гонартроз та ін. захворювання опорно-рухового апарату.

Найбільш часті ускладнення виникають при несвоєчасному лікуванні:

• розрив кісти Бейкера. При розриві вміст кісти потрапляє до литкового м’язу, викликаючи при цьому біль, припухлість, а також почервоніння і підвищення температури
• ризик розвитку тромбозу глибоких вен і тромбофлебіту гомілки.

Лікування кісти Бейкера:

1. медикаментозна терапія
2. фізіотерапія
3. дренування
4. шляхом хірургічного втручання.

Операція з видалення кісти Бейкера

Якщо медикаментозна терапія і фізпроцедури не дають позитивного результату, вдаються до таких кардинальних заходів як хірургічне втручання.

В даному випадку була проведена класична хірургічна операція по видаленню капсульної кісти.

Операцію провели:
Ортопед-травматолог Титарчук Ростислав Вадимович
Операційна медсестра Василіу Мілана
Анестезіолог Тихомірова Марія Михайлівна

Про що нам можуть сказати біль та хрускіт в колінному суглобі?…

Дізнатися більше про артроскопію

Дізнатися більше про унікальне лікування захворювань і травм опорно-рухового апарату/prp-terapiya/ PRP клітинами

The post Що таке кіста Бейкера? Приклад класичної операції по видаленню кісти. first appeared on Міжнародна Інноваційна Клініка – Павлоград Комплексний підхід до здоров'я пацієнтів. Діагностика, лікування, профілактика, реабілітація..